Тривікова історія русского театру - невід'ємна частина національної культури минулого, що дала миру визнані зразки високого художнього й морального подвигу її безіменних і відомих творців. Хто ці майстри, талантом енергією яких закладалися насамперед основи вітчизняного театру, які їхні творчі долі й внесок у розвиток російської театральної культури - про все це розповідається на сайті

Відомо, що театру як роду мистецтва в Росії передували різного роду народні обряди

У Прадавній Русі хлібороби відзначали дні зимового сонцестояння, тобто початок нового землеробського року. За днями имнего сонцестояння випливали свята на честь весняного рівнодення й літнього сонцестояння. Під час цих свят улаштовувалися різні грища, танці, пісні, убирання, гра на музичні інструментах

Весну називали семиком, Ярилой. У Самарському краї її персоніфікувала закутана в білі простирадла висока дівчина, перев'язана гірляндами квітів і зелені з кучерявою зеленою гілкою в руках. Ярилу - або старий у високому паперовому ковпаку, прикрашеному стрічками, з бубенцами в руках, або молодий хлопець із нарум'яненими щоками

У цих грищах люди зображували свою працю у вигляді боротьби двох сил - добрих і злих. Грища поступово ставали ритмічними, що брати участь у них поступово вибудовувалися у вигляді кола, і дія тривала вже під супровід пісень. Іноді коло - хоровод - розривався, ставав фігурним або розділявся на два півкруги або шеренги, протипоставлені, що й перегукуються друг сдругом.

Розділи