Ви перебуваєте: Театри петербурга

У балагані купця Малофеева давалися п'єси 'Наполеон Перший, або Росіяни в 1812 році', або 'Козьма .Рощин- волзький розбійник', лунали постріли й лементи, з отворів у даху валив дим

У балаганах використовувалися багато трюків, які показували більшу винахідливість їх постановників. В одній зі сцен Арлекін рятувався від погоні, з розбігу стрибав у дзеркало над каміном і через мгновенье пролітав над сценою на якомусь фантастичнім чудовиську. Його вистачали за ногу, нога витягалася на всю сцену й нарешті відривалася, а Арлекін зникав. На сцену важливо виходив величезних розмірів півень. З яйця, яке упустив півень, виходив всюдисущий Арлекін. Нарешті Арлекіна вдалося изловить, його розрізали на кілька частин, зарядили цими шматками пушку й вистрілили. Лунав гуркіт, дим, і з'являвся, як ні в чому не бувало Арлекін, що ожив...

Постановка пантомім здійснювалася зі змінами багатьох декорацій. 'Чиста зміна' однієї картини на іншу здійснювалася дуже швидко: у потрібний момент теслі кидалися з колосників униз, тримаючи в руках мотузку від завіси, і стрімко піднімали її своєю вагою нагору.

У деяких випадках у балаганах застосовували складну театральну машинерию.

Маючи у своєму розпорядженні масляні, а пізніше гасові лампи, освітлювачі балаганів домагалися дивних ефектів: блиску блискавки, пожежі, сходу й заходу сонця або місяці. Дирекція імператорських театрів запрошувала балаганних механіків, щоб улаштувати й у себе потрібні театральні ефекти й висвітлення