Ви перебуваєте: Джерела російського театру

Акторське мистецтво формувалося під впливом школи, що як панувала в цей час, класицизму, так і під впливом живих традицій, що йдуть від народної культури й у тому числі театру блазнів. Актори-, які не втратили зв'язки з народними масами й народним мистецтвом, відстоювали реалістичні тенденції. Найчастіше ці актори були не тільки сумлінними виконавцями авторського задуму, але й художниками - творцями, що створюють живі людські образи. Вони прагнули до творчої ініціативи, намагалися емоційно, силою акторського переживання, а не засобами розумової техніки впливати на глядача. Демократизм їх мистецтва проявлявся в більшому інтересі до національного побуту, зображення народних типів, у прагненні виявити в персонажах - представниках народу - щиросердечна шляхетність і внутрішня гідність. Кращих і передових акторів залучала в цих образах життєстійкість, спритність, уміння постояти за себе, їм імпонували ідеї природньої рівності людей, критика рабства й гноблення. Пафос гри видатних акторів полягав у невигубній любові до людини, віри в його моральну красу, у критику кастової замкнутості й релігійного фанатизму

Якщо в XVIII в. театр Росії, будучи частиною світського життя дворянського суспільства, був забавою, видовищем, ошатним святом, те вже на початку XIX в. у репертуарі театрів залишалося усе менше розважальн, що ведуть від вирішення гострих проблем Життя спектаклів. Театр усе частіше ставав місцем, де піднімалися гострі питання сучасності; він усе активніше служив прогресу й освіті. Змінювалася гра акторів; вони усе більше відходили від умовної манери, наближалися до показу життєвої правди. Поступово, до 30-м рр. XIX в. російський театр ставав для передових людей центром розумовому життя, від нього чекали відповіді на актуальні питання життя. Він представляв своєрідну школу, у якій призивали до боротьби зі злом, до морального очищення суспільства. Актор з 'развлекателя' 'цінителів витонченого' ставав суспільно значимою фігурою - глашатаєм ідей справедливості й добра