Ви перебуваєте: Театри москви

Хор В. О. Соколова виконував добутку романтичного напрямку. Це мистецтво прийшло на зміну класицизму, воно виражало прагнення особистості до нескінченної волі, пафос незалежності, зображувало сильні страсті, героїку протесту, увага до внутрішнього миру людини. У піснях 'Соколовского хору' звучала самоцінність людського почуття, виконання відрізнялося емоційною напруженістю

Керівник хору В. О. Соколов мав гарний голос, прекрасно танцював. Його із захватом слухали Ф. Аркуш, А. Пушкін, Д. Давидов, Герцен, Островський, Л. Толстой, Фет, Тургенєв і ін. А. С. Пушкін згадав 'цигана Іллю' і 'молодецтво танечну' в одному із присвячених йому чотиривіршів. Сучасники затверджували, що особливим успіхом користувалося виконання пісень циганкою Таней, яка викликала захвати Пушкіна, Языкова. Відома співачка Каталани назвала її 'незрівнянної'. Лермонтов любив у виконанні циган пісні: 'Ах ти чи чуєш, милий друг, пам'ятаєш чи' і 'Ах, лиходій, злодей'.

Після смерті В. О. Соколова керівником хору став талановитий артист Іван Васильєв. Під його початком хор став у середині XIX в. своєрідним еталоном високого професійного мистецтва. У той час у тхорі виступала дочка Івана Васильєва - Маша, що приводила в захват своїм виконанням Герцена, Островського, Фета, Тургенєва, А. П. Григор'єва, Л. Толстого й інших діячів мистецтва. Лев Толстой писав: ' Були часи, коли на Русі жодної музики не любили більше циганської'. Товстої вважав циганську музику оригінальної й народної. Автор 'Війни й миру', 'Ганни Карениной' залишив прекрасний опис виступу циган