Ви перебуваєте: Балерина тетяна шлыкова
Не зложилося й особисте життя. Таня Шлыкова дружила з Парашею Ковальової й стала її 'заповітним і вірним другом на все життя й за могилу'. Параша була зосереджена, тиха й мрійлива. Таня весела, насмішниця. Параша часто прихварывала. Таня завжди була здоровішої, люди дивувалися її квітучому виду, любувалися приємною особою, поглядом карих очей, ніжною дівочою шкірою. У неї були м'які витончені манери, струнка фігура, гарні руки. Такий зберіг її портрет, написаний кріпосним художником Миколою Аргуновым. Шлыкова й Ковальова разом учили ролі, гуляли у вільний час у супроводі наглядачок по парку, оголошуваному по вечорах кваканням жаб, мріяли, ділилися своїми серцевими таємницями
Таня зачитувалася романтичною поезією В. А. Жуковського, особливо її захоплювали поеми 'Громобой' і 'Світлана'. Однак, як писав С. Д. Шереметєв, вона гнівалася на улюбленого поета за 'чортовиння'. Шлыковой подобалися вірші сліпого поета І. І. Козлова 'Чернець' і 'Наталя Долгорукова'.
В 'Фонтанному будинку' Шереметєвих бував А. С. Пушкін. Він позував тут художникові Оресту Кипренскому, що написав чудовий портрет геніального поета. Видатний російський портретист сам був позашлюбним сином кріпосної селянки. Не виключена можливість, що Шлыкова бачила великого А. С. Пушкіна....
Тетяна Василівна була свідком при вінчанні Параски Іванівни Ковальовій з Миколою Петровичем Шереметєвим 6 листопада 1801 г. у Москві в церкві на Кухарській вулиці. Може бути, це був єдиний в історії випадок, коли при одруженні одного із самих багатих і знатних вельмож Росії свідком була кріпосна
|