Ви перебуваєте: Джерела російського театру

В XVII в. у Москві блазні показували фарс: на сцену виходив 'боярин', товстий, чванливий, карикатурно одягнений у високу шапку з бересту. До нього йшли різні прохачі-чолобитники й несли в козубах подарунки. Вони кланялися йому до землі й просили милості. Боярин разругал їх і прогнав. 'Ой, боярин! Ой, воєвода! - просили чолобитники.- Любо тобі було над нами знущатися, веди ж нас тепер на розправу над самим собою!' Вони почали бити його прутами, присуджуючи: 'Подивитеся, добрі люди, як холопи з панів жир витрушують!' Після боярина 'добрі молодці' ухвалювалися за купця, у якого віднімали гроші

Мистецтво блазнів було народним, яскравим, життєрадісним, містило глузування й сатирові проти верхів феодального суспільства й негативних явищ народного побуту. Німецький учений-мандрівник А. Олеарий, що відвідав нашу країну в 1636 г., зробив малюнок, що зображує виступ блазня-кукольника на площі. Під Москвою Олеарий побачив комедію, що виконувався блазнями. Кукольник надягав спідницю з обручем на поділі, піднімав її так, щоб вона закривала голову, і потім через цю 'фіранки' показував ляльок