Ви перебуваєте: Батько русского театру

Основним вузлом трагедії, як це було прийнято в драматургії класицизму, була боротьба почуття любові й державного боргу. Любов була сильна, вона підкоряла собі героя. Новгородський боярин Гостомысл віщав: 'У перемогах, під вінцем, у славі, у торжестві - спастися від любові немає сили в істоті'. І все-таки почуття боргу здобувало перемогу над любов'ю...

Цей спектакль зробив на Волкова сильне враження. 'Я прийшов у таке замилування,- писав він,- що не знав, де був: на землі або на небесах. Отут народилася в мені думка завести свій театр Вярославле'.

Імовірно, Волков бував і в шкільному театрі Слов'яно-греко-латинської академії, відвідував спектаклі в театрі при Московському госпіталі, бував на оперно-балетних постановках італійської й французької труп, кілька раз, що приїжджали в Москву на гастролі. Письменник Н. І. Новиков указав, що Волков познайомився 'з живописцями, музикантами й іншими художниками, що були тоді при імператорському Італійському театрі', 'ходив він кілька раз на театр, щоб докладно розглянути оного архітектуру, махини та інші прикраси; і як гострий його розум усе розуміти був здатний, то зробив він усьому креслення, малюнки й модели'.