Ви перебуваєте: Параша королева-шереметєва

Граф жив з Парашею в Кускову в так званому 'Новому будинку', побудованому неподалік від театру. Єдина дорога, яку знала кріпосна акторка, була дорога в театр так у сад. Дев'ять років, з 1790 г., коли був побудований цей будинок, до 1799 г., вона жила тут у самоті, віддаючись всею душою заняттям драматичним і музичним мистецтвом

Але залишатися в Кускову скоро стало обтяжливо - усілякі натяки, заздрі вгляды, плітки не могли не затьмарити життя

Відомі розповіді про переслідування Ковальової з боку заздрих обивателів. В один зі свят Параша направилася в церкву:

- Пані, не чи можете ви вказати нам, де тут кузня! - пролунав раптом зненацька чийсь нагло глузливий голос

Параска Іванівна здригнулася й злякано підняла очі. Прямо перед нею на повороті алеї стояв якийсь молодий чепурун. Із зухвалою усмішкою він дивився їй прямо в особу, мабуть, відмінно знаючи, з ким говорить. За його спиною виднілися зловтішно всміхнені особи його супутниць - дрібних московських міщанок

- А хто тут коваль? - продовжував парубок, підморгуючи своїм приятелькам

Параска Іванівна сполотніла. Вона зрозуміла, що вся ця потворна сцена підбудована навмисно кимсь із її ворогів, і із труднощами стримувала своє обурення

- Звернетеся до сторожа, він вам покаже,- проговорила вона й повернула назад кдому.

Навздогін їй пролунав глузливий регіт

-А діти є в коваля? - закричала одна з жінок. Але Параска Іванівна вже не чула. Вона не пам'ятала як вбігла в кабінет графа й в істерику впала на диван. Н. П. Шереметєв розпорядився про від'їзд в іншу підмосковну садибу - Останкіно. Кусковский театр був покинутий. В Останкине Параша відчула себе трохи вільніше й веселіше. Незабаром після їхнього прибуття сюди приїхали й інші актори. Театральна трупа була в повному складі, відновилися із ще більшим блиском ті ж вистави