Ви перебуваєте: Джерела російського театру

Наприкінці XVII в. у Росії з'явилися перші кріпосні театри. Через сто років - наприкінці XVIII - початку XIX в. їх налічувалося вже понад 170. Спочатку кріпосний театр обслуговував невелике число 'вибраної' публіки, пізніше, ставши загальнодоступним, він відкрив свої двері для широких шарів народу й приносив своїм власникам часом чималі доходи. Але багато кріпосні садибні театри так і залишилися на рівні панської розваги, однак були театри досить зроблені, у яких із глибоким знанням справи виконувалися складні спектаклі

Розвиток кріпосного театру в Росії тісним образом було пов'язане з рухом суспільної думки. Значний вплив на духовне життя суспільства цієї пори виявили такі важливі політичні події, як селянська війна під керівництвом Е. І. Пугачова й Велика французька революція 1789-1794 рр.

Було кілька різновидів кріпосного театру: театр домашній, розрахований на вузьке коло близьких поміщикові людей; театр поміщицький комерційний; театр, що потрапив у результаті руйнування поміщика в руки підприємців-комерсантів з купців, різночинців або заможних, заповзятливих селян

Деякі кріпаки театри переходили з одного різновиду в іншу. Були театри комерційні, але квитки в них продавалися тільки вибраній публіці

У більшості кріпосних театрів в XVIII в. був оперно-балетний репертуар. Театри деяких багатих поміщиків відрізнялися зухвалою розкішшю своїх постановок, нітрохи не уступаючи за рівнем виконання й оформлення придворним театрам. Постановки дрібних садибних театрів були скромними, але теж переслідували в основному розважальні меті