Ви перебуваєте: Театри петербурга

В 1828 г. у графа Чернишова був куплений театральною дирекцією оркестр із 27 людей. З'ясувалося, що музиканти ці в оркестрі 'не игрывали' і 'відіграють зле'. Частина їх віддали в 'учні', інших - в 'турецьку музику', третіх - у нотну контору переписувати ноти. Навіть інструменти графського оркестру виявилися непридатними для гри

В 1829 г. були куплені музиканти графа Сологуба, і знову жоден з них не міг бути визначений в оркестр. З десяти музикантів чотирьох зробили бутафорськими помічниками, інших - хористами. Тринадцять музикантів петербурзького поміщика Афросимова теж показали слабку підготовку й були визначені вхор.

Захоплення кріпосним театром часто було й тут, у Петербургові, примхою пересичених багатіїв. Деякі знатні 'театрали' не знали межі своїм фантазіям. У графа П. М. Скавронского кріпаки актори повинні були співати не тільки на сцені, але й у повсякденнім житті. Вельможа наказав, щоб усе слуги розмовляли з ним співучо - речитативом

Багатій Кологривов, приїжджаючи в 10-х г. XIX в. у Петербург привозив із собою кріпосний оркестр: спереду, займаючи весь простір, у шестимісному екіпажі височіла широка фігура власника театру, у незмінному коричневому фраку, з величезним пудреным перукою, які носили в XVIII в. За панським екіпажем тяглася низка возів з акторами, музикантами, півчими. Актори робили дивне враження: вони всі були 'на одну особа'. Це відбувалося тому, що поміщик наказував 'усім стригтися під скобу й красити волосся чорною фарбою'. Блондинів у своїй двірні Кологривов не терпів

- Пан Кологривов, адже в Петербургові багато гарних театрів, навіщо ви привозите своїх акторів? - запитали поміщика

- У мене на сцені,- пояснював той,- як я прийду подивитися, усі актори й півчі розкланюються, і я їм розкланююся. До вас же прийдеш у театр, ніхто мене знати не прагне й не кланяється

Подібно тому як це мало місце в Москві, деякі петербурзькі кріпаки театри були малопотужними й ледь заслуговували назву театру