Ви перебуваєте: Театри москви

Сучасники розповідали, що в Москві ледве чи не в кожному 'будинку з колонами' був концертний або театральний зал для заїжджих іноземних або своїх артистів. До цього можна додати, що поруч із таким театром перебував гуртожиток для кріпосних акторок і акторів

На Знаменке стояв великий будинок генерала С. С. Апраксина (сина генерал-фельдмаршала, учасника Семирічної війни). П. А. В'яземський писав, що цей будинок призначений був стати 'храмом мистецтва'. Власник театру не жалував витрат. Він замовив поетові Мерзлякову перекласти на російську мову лібрето опери Фиорованти 'Сільські співаки'. Сучасники згадували: коли ставили оперу 'Діана й Эндимион', глядачі чули звуки мисливських рогів, лунав гавкіт собак і на сцену вибігали живі олені

Поряд із кріпаками в апраксинском театрі виступали відомі 'вільні' актори: буф Малахов і співак-тенор Петро Олександрович Булахов (1793-1835) (батько композитора П. П. Булахова). П. А. Булахов прекрасно виконував у Великому театрі 'Чорну шаль' Пушкіна на музику А. Н. Верстовского. 'Він перший співак у Росії й один з перших у Європі',- писали в газеті того часу

4 вересня 1817 г. на сцені театру Апраксина дебютували П. С. Мочалов у трагедії В. А. Озерова 'Эдип в Афінах'. Це стало 'однієї із золотих дат в історії російського театра'.

В 1818 г. тут виступала знаменита французька акторка Жорж. Її гра викликала в середовищі театралів жваві суперечки. Жорж виступала в тих самих ролях, що й велика російська акторка Е. С. Семенова. Послідовники французької акторки змушені були визнати перевагу дочки кріпосних акторів Е. С. Семеновій