Ви перебуваєте: І. А. Дмитриевский

Театр містився в бідному, напівзруйнованому будинку манежу на Царицынском лугу (нині Марсово поле), його відвідувала бідна петербурзька публіка. Прийнявши цю пропозицію, Дмитревский зробив сміло й шляхетно, адже він був у цей час 'першим трагічним актором' придворного театру

У репертуарі театру Книппера були сентиментальні комічні опери, драми й комедії. Дмитревский у театрі Книппера не тільки відіграв, але й навчав молодих акторів - сиріт-вихованців. До своїх вихованців він приїжджав на репетиції по два рази в день, хоча за договором повинен був бувати в них один раю у два дні. У перший же рік Дмитревский підготував 28 п'єс. Актори в той час, як звичайно, зобов'язані були виконувати всі ролі, не тільки вміти відіграти й виголошувати текст, але й співати, і танцювати. Книппер тримав своїх вихованців у голоді, одягав погано, жили вони в холоднім сирім приміщенні. Тільки через повагу до Дмитревскому хлопчики продовжували 'виконувати свою посаду'. Гаряче співчуваючи своїм учням, Дмитревский виступив обвинувачем Книппера й добився того, що театр був відібраний у нього й переданий самому Дмитревскому.

Для свого бенефісу Дмитревский обрав не трагедію класицизму, які усе ще шанувалися в офіційних, урядових колах, а першу реалістичну п'єсу - комедію Фонвізіна 'Недоук', у якій виконав роль Скородума.

В 'Драматичному словнику...' 1787 г. сказане: 'Недоук' - комедія в 5 діях твору м. Фонвізіна, представлена в перший раз у Санкт-Петербургові вересня 24 дня 1772 г. на рахунок першого придворного актора г. Дмитревского... Ця комедія, наповнена мудрими вираженнями, безліччю діючих осіб... заслужила увагу від публіки...'