Ви перебуваєте: Параша королева-шереметєва

Параша виступила й в опері Гретри 'Самнитские браки'.

У російському театрі другої половини XVIII в. на зміну класицизму з його ідеями абсолютизму й дворянської честі прийшло просвітительство. Воно викривало антигуманістичну сутність кріпосництва, станове світорозуміння, проповідувала природня рівність людей. У Росії в цей час були популярні музичні добутки послідовника естетики енциклопедистів композитора А. Є. М. Гретри.

Параші Ковальової, як, втім, і багатьом іншим акторам і глядачам, вони подобалися тим, що затверджували перевага Чесноти над шляхетним походженням і знатністю, чистого серця над зіпсованими вдачами. Гретри написав 60 опер. Музика в них була мелодически багата. Опера 'Самнитские шлюби' була за своїм характером героїчної, хоча сюжет будувався навколо любовної колізії. Юна самнитянка Элиана полюбила хороброго воїна Парменона. За суворими законами країни в неї немає надії на шлюб: самнитским дівчатам і юнакам наречених і наречених підбирають старійшини

Элиана готова розстатися з життям, аби тільки бути з улюбленим:

Разите боги мя, острахи в серце ні,-

Ударів ваших очікую,

Піду до нього, презрячи всі хмари лих...

Подруги, дівчини-самнитянки, говорять Элиане, що вона йде проти закону. Элиана відповідає: 'Закон мій, боги й усі посади полягають у тому, щоб любить'.

'Содрогайся мов твоїх',- суворо попереджає неслухнянку стара самнитянка Еффимия. 'Що ти говориш? Мені содрогаться? - із гнівом заперечує Элиана.- Содрогаются одні тільки злочинці, а я зовсім не така. Якби від самого нашого дитинства не були ми привчені до ярма, що накладає на нас, і не скорили йому наших думок... Якби могли ми мислити й почувати самі собою, то хто б насмілився панувати над нашими серцями?..'

У цій багатозначній фразі засуджувався не тільки заборона на любов, але й насильство над людською особистістю взагалі.

' дівка, Що Бунтує проти статутів наших!' - гнівно кинула Элиане Еффимия.

У спектаклі показане, як почалася між римлянами й самнитянами війна. Війську самнитян загрожує розгром, народу - поневолення. У критичний момент, коли військо готове мерзнути, на поле бою з'являється переодягнена воїном Элиана й надихає воїнів