Ви перебуваєте: Джерела російського театру

У першій половині XVII в. у Росії з'явився так званий шкільний театр, що одержав поширення в духовних школах. Спочатку шкільний театр служив цілям кращого церковно-богословського утвору учнів. Кожна п'єса, поставлена в цьому театрі, була близька до церковної проповіді й прагнула показати яке-небудь богословське положення або міркування. Найчастіше розповідалося про грішника, який не покаявся й попадав у пекло при дикій радості чортів, іноді викладалася історія грішника, який усвідомив згубність своїх провин, виправився й попадав у рай. У п'єсах діяли алегоричні персонажі, що позначають різні чесноти й пороки, а також Час, Істину, Смерть, Мир і т. п.

У Москві в першій половині XVIII в. успішно працювали два шкільні театри: при Слов'яно-греко-латинській академії й при Московському Госпіталі - першому лікувальному й медичному навчальному закладі в Росії. У театрі Московського госпіталю студенти-медики й студенти, запрошені зі Слов'яно-греко-латинської академії, виконували п'єси Федора Журовского 'Слава російська', 'Слава сумна Російському народу смерті Петра Великого...'. У п'єсі 'Слава російська', написаної у зв'язку із удалим перським походом Петра I, зображувалося коронування Катерини, дружини Петра I. Раніше ворожі Росії країни: Швеція, Польща, Туреччина - визнають її верховенство. Персія звертається до Росії: 'Того заради під нозе себе піддаю, рабські ж і коліні тобі схиляю...'