Засновник нової столиці Петро I надавав великого значення театральному мистецтву в справі виховання підданих. Вище відзначалося вже, що театром захоплювалася сестра Петра I Наталя Олексіївна. У Петербург вона привезла з Москви акторів. У величезному будинку, що пустує, улаштували зал для глядачів і сцену. В 1714 г. тут почалися спектаклі. Ставили п'єси шкільно-церковного репертуару Латинській-слов'яно-греко-латинської академії, присвячені пропаганді Північної війни й популяризації політики Петра I. Між діями п'єси іноді виконували невеликі інтермедії - 'забавні видовища' на різні злободенні теми. Цей театр був закритий в 1716 г. після смерті Наталі Олексіївни

В 1732-1737 рр. у Зимовому палаці був обладнаний придворний театр і приблизно в це ж час приступилися до створення із кріпосних хлопчиків і дівчинок балетної трупи. В 1738 г. по керівництвом балетмейстера Ланда з дітей палацової прислуг була створена танцювальна школа. Кріпосні актори виступали на сцені придворного театру в Петербургові в 1744 г. із приводу одруження спадкоємця престолу Петра Федоровича (майбутнього Петра III) із принцесою Ангальт-Цербтской (майбутньою Катериною II). Був виконаний 'Балет квітів'. Кожна акторка зображувала квітку: Ксенія - 'Розу', Єлизавета - 'Рененкул', Горпина - 'Анемон', 'маргаритками' і 'иасинсами' були кріпаки дівчини, що вчилися в школі Ланды. Цим спектаклем почалася історія русского кріпосного театру в Петербургові. Виступ був удалим, учнів побрали на казенний зміст. Кількість учнів у балетній школі збільшилося

У балетній школі більшість учнів становили діти міщан і вольноотпущенников, однак і кріпаки були там не в рідкість. Так, в 1797 г. камергер Н. Н. Демидов віддав вчитися, танцям своїх трьох кріпосні дівчат. Подібних випадків було трохи.

Розділи