Ви перебуваєте: Театри петербурга

В 'Журналі драматичному' розказане про одне подібному театрі: '- Де ж декорації? - запитали хазяїна, коли на сцені підняли завісу й глядачі побачили групу селянських хлопчиків, з яких кожний тримав у руках по одній густій і кучерявій берізці.- Мій театр ще дуже новий, і домашній Гонзага не поспів своею работою до моїх имянинам,- пішла відповідь. Коли вбраний у вовчу ковдру актор изображав ведмедя, заревівши, направився по сцені на мисливців, величезний датський собака, що сидів поруч із хазяїном, з голосним ревінням і быстротою кинулася на 'ведмедя' і початку його гризти. Жах охопив акторів, 'ліс' попадав з рук хлопчиків, у театрі почалося загальне сум'яття, актори побігли із криком і риданням; глядачі задихалися від сміху. Один тільки твердий хазяїн зберіг байдужість; він досить спокійно відтягнув розлютованого пса від його жертви й сказав: - Продовжуйте, дурні! Собаку повісимо, а тим часом догледимо, чим скінчиться!'

Ми нічого не говорили про акторів-дітях. Двірських хлопчиків і дівчинок одягали в китайські, арабські, черкеські, калмицькі костюми, і вони прислужували на балах і за столом. Не було ні одного значного в Петербургові театру, де б до спектаклів не залучалися діти. Акторка М. І. Велизарий згадувала розповіді своєї бабусі - кріпосної акторки А. П. Новицькій-Капустіної, як ту, з голими ніжками, у легкій спідничці із крильцями за плечима, перед початком акту піднімали нагору до колосників на дроті, який був прикріплена до особливого роду поясу. Трохи розташованих уздовж спини кілець, через які просмикувався дріт, охороняли крила від поломки. Голий 'амур', тремтячи від холоду, висів в 'небі' до свого виходу. У потрібний момент смикали за дріт і опускали 'амура' униз. Це називалося 'польотом'. Дитина танцювала, тільки-но стримуючи сльози... В антракті його опускали вниз і закутували, що заледеніло тіло в кожушок. У наступному акті 'амур' знову спускався з неба, посміхався й танцював. Пізніше в А. П. Новицькій -Капустіної розвився від цього параліч ніг

Акторка розповіла про подію, случившемся на провінційній сцені, однак аналогічні випадки мали місце й у столичні театрах