Ви перебуваєте: Театри петербурга

У Петербургові було трохи віртуозів співаків і музикантів. У середині XVIII - початку XIX в. широке поширення одержали російська пісня й романс. Пісня була ближче до традицій фольклору, вона відрізнялася від романсу структурою вірша, була простіше по тематиці, стилі, образах, психологізмі. Пісні могли співати в сольнім виконанні й хором. Романс - цей музично-поетичний добуток для голосу, що супроводжується музикою. У Росії романсом називали якийсь час вокальний добуток французькою мовою. Популярними вважалися романси А. Н. Верстовского, Н. А. Титова; російські пісні А. Ф. Мерзлякова, А. А. Дельвига, Н. Г. Шиганова. Талановитим виконавцем і автором романсів і пісень був вышедший із кріпаків поміщика П. І. Юшкова Іван Олексійович Рупин. Він народився в 1792 г. у Костромській губернії, співав у церковному, потім у садибних хорах. Юшков привіз його в Петербург вчитися в італійського співака Мускетти. Це був один з найдорожчих учителів. Маленький кволий кріпосний хлопчик намагався догодити своєму наставникові; Мускетти полюбив його, запропонував перемінити прізвище на Рупини. Після звільнення від кріпосної залежності 'Джиованни Рупини' продовжив свій утвір - брав уроки теорії музики в композитора й диригента Т. В. Жучковского. На концерти Рупина збиралося багато народу: петербуржцям подобалися протяжливі російські пісні, які виконував під акомпанемент гітари цей колишній селянин. Вечорами, коли в люстрах запалювалися свічі, вибрані аматори музики збиралися в Рупина на квартирі. Настроювалася гітара, приходили знайомі. Серед них: поети Дельвиг, Федір Глинка, Пушкін

- Іван Олексійович,- просив хто-небудь із гостей,- проспівай 'Трійку'. Рупин починав перебирати струни й тихим голосом співав:

От мчиться трійка відважна

Уздовж по доріжці стовповий,

И дзвіночок, дарунок Валдаю,

Дзенькає сумовито під дугою!..

Цей вірш Федора Глинки Рупин переклав на музику, і його співають от уже більш полутораста літ