Ви перебуваєте: Театри москви

Незабаром у Москву почали вертатися біженці. Актори Познякова прийшли у свій театр. Восени вони відновили постановки. Разом з усім народом актори були сповнені патріотичного почуття любові- до Родини. Спектаклі вони давали безкоштовно на користь бідних жителів Москви. Так, 30 листопада 1813 г. була зіграна опера Фиорованти (переклад Мерзлякова) 'Сільські певцы'.

23 квітня 1814 г. у Москву прибув кур'єр з діючої армії зі звісткою про узяття Парижа. Через три дні в позняковском театрі був із цього приводу великий бал-маскарад. Хор співав:

Бог і слава з нами, з нами!

Вісник до нас царьов доспів

Орлими махнувши крылами,

Росс у вінцях у Париж влетів...

Одна з москвичок, яку добре знав А. С. Пушкін, писала синові - офіцерові російської армії: 'И яке ж, що через півтора року ми тріумфуємо отут, де французи теж відіграли комедію, на Позняковском театрі...'

13 травня 1814 г. на користь поранених під Парижем російських воїнів актори Познякова виконали вже згадувану нами оперу Керубини 'Водовоз'. Глядачі відзначали: 'Найпрекрасніший театр Познякова відкритий, і щонеділі яка-небудь нова опера, з мистецтвом розташована й розіграна, проганяє й останню думку про незліченні нещастя...' Спектаклі, виконані акторами Познякова, повертали жителів Москви до мирних настроїв. Це мало велике моральне значення. Не випадково директор імператорських театрів А. А. Майков в 'Короткій записці про причини, по яким необхідно потрібно й корисно для скарбниці відновити в Москві тимчасовий театр' писав про те, що москвичі з нетерпінням очікують спектаклів у театрі Познякова.