Ви перебуваєте: В 'нащадка аристиппа'
Зал для глядачів і фойє театру вражали гостей князя багатством оздоблення. Один із сучасників - Мілюков, парубком театр, що відвідав цей, писав про глибоке враження, яке залишив цей театр: 'Великі зали зі штофними шпалерами, мармуровими камінами й золоченими меблями, обвішані картинами, заставлені статуями, видалися чертогами із чарівної казки. У верхньому поверсі широка галерея вела в пташник... По іншій галереї відкривався перехід у зимовий сад з куртинами благоухающих квітів і з рядами доріжок, обставлених екзотичними деревами й кущами й обведених шпалерами з дикого винограду. У середині, над басейном, піднімався високий фонтан'. Коли Мілюков читав пізніше 'Руслана й Людмилу' Пушкіна, то при описі чарівних садів Черномора мимоволі згадував оранжерею Юсупова; особливо той час, коли дивився крізь її скляні стіни на покриті снігом двори й вулиці. Із зимового саду був особливий вихід у князівський театр
'Чимсь казковим видалася ця велика залу, освітлена люстрою й безліччю кенкетов, облямована потрійним поясом лож, заставлена рядами крісел і замкнена ландшафтом, у якім ще не підозрювалася завіса. У середньому поясі, прямо проти цієї мальовничої сцени, виділялася більша ложа, драпірована зеленим оксамитом, над яким піднімався щит із князівським гербом. Перед початком спектаклю ложі наповнювалися роскошно одягненими жінками, а ряди крісел изчезали під суцільною масою мундирів і фраків. Князівська ложа була ще порожня. У залі носився глухий, стриманий гул. Але раптом усе замовкло: чоловіка встали й звернулися до зеленої ложі, у ній здався князь. Це був невисокий сивий старий у фраку, зі звездою'. З ним увійшло кілька чоловіків і дам, з яких одна, як сказали Мілюкову, була танцівниця, що управляє князівським балетом. Імовірно, це була Гюллень-Сміття. Князь сіл зі своїми гостями, загримів оркестр, і незабаром піднялася завіса. Давали балет 'Зефір і Флора'. Мілюков у перший раз побачив театральну сцену й на ній посередині зелені й квітів юрбу, що пурхають балерин у якихось повітряних убраннях. Він писав, що не знав ще тоді, що весь персонал трупи - і музиканти в оркестрі, і танцюристи, і танцівниці - були кріпаки люди князя. Йому й у голову не приходило, що цей вельможа на кріпосний балет зігнав на багатьох хурах, від матерів-батьків відторгнених дітей...
|